Система роботи заступника з навчально-методичної роботи

Застосування  інтерактивних технологій  дає змогу адміністрації:

 

·       зробити процес демократичнішим;

·       навчити учасників навчально-виховного процесу формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

·       будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній,  уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;

·       аналізувати широкий спектр думок, більший масив інформації щодо проблеми, з якої приймається рішення, творчо підходити до шляхів її розв’язання; урізноманітнюючи їх;

·       знаходити спільне розв’язання проблеми;

·       розвивати в членів колективу почуття спільності, єдності, відповідальності за процес прийняття рішення та його виконання.

 

Ця ідея особливо важлива  у навчанні дорослих, а тим більше педагогів, оскільки під час інтерактивного навчання  вони виступають не пасивними «учнями», а повноправними учасниками, їхній досвід не менш важливий, ніж досвід ведучого, який не дає готових знань, а спонукає до самостійного пошуку.  Тому  педагоги вчаться бути демократичнішими, активно спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення. 

 

                             Коли дорослі краще вчаться?

 

           Дорослі вчаться краще:

·       коли вони самі цього хочуть і відчувають повну відповідальність за процес навчання;

·       якщо відчувають у цьому потребу;

·       через діяльність;

·       шляхом розв’язання реальних  проблем, які їх стосуються;

·       якщо матеріал пов’язаний з їхнім досвідом;

·       у неформальній атмосфері.

 

Основний  акцент у методичній роботі  робиться на організації допомогти кожному педагогу, формуванні  нового  змісту освіти, розробці та апробації  нових програм, вивченні й узагальненнні передового педагогічного досвіду. Для того, щоб досягти цих цілей, діяльність закладу базується  на діагностичній основі  з урахуванням надбань за минулі роки та існуючих недоліків. Це систематизує науково-методичну роботу, допомагає виявити проблеми.

 

                                                 Педагогічна діагностика

 

Суть педагогічної діагностики  полягає у вивченні результативності навчально-виховної роботи в закладі на основі зростання педагогічної майстерності керівників.

Педагогічна діагностика покликана:

·       оптимізувати процес  навчально-виховної діяльності;

·       забезпечити правильне визначення  результатів навчання;

·        керуючись виробленими критеріями звести до мінімуму помилки під час навчально-виховного процесу.

 

Педагогічна діагностика виконує ряд функцій:

 

·     аналітичну – це психолого-педагогічний аналіз освітнього процесу на всіх рівнях його  структурної організації як педагогічної системи;

·     діагностичну – психолого-педагогічне вивчення  засвоєних знань,  вихованості й розвитку дітей, рівня професійної компетентності педагогів;

·     функцію контролю – це якісна й кількісна оцінка діяльності  адміністрації закладу,  кожного педагога й кожного вихованця;

·     корекційну -  дидактична корекція навчально-виховного процесу і психолого-педагогічна корекція особистої активності педагога в бік саморозвитку;

·     орієнтаційну -  орієнтація членів методичного об’єднання  на вирішення завдань закладу й на усунення недоліків, які мають місце в роботі окремих педагогів;

·     інформаційну – постійне інформування всіх учасників педагогічного процесу про  результати педагогічної діагностики;

·     функцію мотивації й стимулювання -  педагогічна діагностика дає змогу здійснювати диференційовану оплату праці, адекватніше  використовувати зовнішні стимули, підвищує рівень особистої мотивації.

 

Використання педагогічної діагностики в процесі вдосконалення особистості та діяльності керівника сприяє  виявленню недоліків і допомагає планувати шляхи усунення цих недоліків. Діагностика надає конкретності  діяльності кожного педагога, спрямовує його на вирішення конкретних завдань, орієнтованих на оптимізацію навчально-виховного процесу. Широке застосування діагностики  допомагає створити сприятливі основи  для професійного зростання педагогічних працівників та ефективного вирішення завдань навчально-виховного процесу.

 

Значення діагностики  та наступного оцінювання  педагогічної діяльності  постійно зростає.

Це зумовлено такими чинниками:

·     за останні роки прискорилися процеси змін  у системі освіти (тому діагностика має значення з погляду перспектив освіти, підвищується роль прогнозування);

·     постійно зростає складність освітніх систем (це вимагає від педагога  постійного вдосконалення своєї професійної компетенції);

·     центром  сучасної системи виховання і освіти є дитина (тому основний критерій  ефективності -  це якість змінювання самого вихованця  як результат педагогічної діяльності керівника).

      

 

              Упровадження інтерактивних технологій

       Упровадження інтерактивних технологій у навчання має включати такі етапи:

1.       Діагностування педагогів з метою виявлення  рівня їх обізнаності в проблемі та психологічної готовності до впровадження  інтерактивних технологій навчання. Здійснюється в різних формах – анкетування, тестування,  аналіз відвіданих занять (заходів), тощо.

       Творча група має побудувати модель запровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес, ураховуючи особливості даного педагогічного колективу:

1)       сформулювати очікувані результати: дуже важливо визначити, що ви хочете отримати як результат:

·         упровадити цілісну дидактичну систему, методи якої базуються  на єдиній ідеології, відбивають єдині принципи й концепцію інтерактивного навчання;

·         інтегрувати окремі інтерактивні технології  в традиційний урок, визначити їхнє місце серед  інших типів навчання;

·         ввести курси, побудовані на системі інтерактивного навчання тощо;

2)       визначити мотивацію, з’ясувати, для чого ви впроваджуєте  інтерактивні технології.

Наприклад, ви розраховуєте, що нова система  змінить ставлення  основних учасників до навчально-виховного процесу.

       Учень як учасник інтерактивного навчання  має навчатися:

·         ставити перед собою навчальні завдання, планувати й контролювати свою діяльність, вибирати найраціональніший шлях досягнення результату;

·         розвивати свою навчальну активність;

·         визначати проблеми та шляхи їх розв’язання;

·         рефлексії;

·         разом працювати, творити, завжди бути готовими прийти на допомогу іншому;

·         отримувати комунікативну компетентність.

 

Учитель:

·         стати організатором і керівником  навчальної діяльності учнів;

·         виконувати специфічні функції в колективній діяльності;

·         бути готовим до критики, корекції своєї діяльності;

·         здійснювати підсумкове оцінювання діяльності учнів;

·         організувати діяльність кожного учня так, щоб він брав  безпосередню участь у контролі та оцінюванні  спільно виконаної роботи.

 

 

1. Прогностичний етап, який  має на меті формулювання проблеми і прогнозування  очікуваних результатів.

       Ми  повинні спланувати  систему заходів, яка включатиме:

1) ознайомлення педагогічного колективу з відповідною літературою, досягненнями психолого – педагогічної науки, наявним досвідом:

-  самоосвітню роботу;

-   лекції психолога;

-  проведення круглих столів, конференцій, обговорення статей;

-  оформлення інформаційно – методичних куточків;

-  вивчення досвіду педагогів інших закладів, відвідування семінарів;

2) організація активного навчання педагогів:

- проведення системи тренінгів;

- організація роботи педмайстерень, майстер - класів найдосвідченіших з проблеми педагогів;

- взаємовідвідування занять з їх ґрунтовним аналізом;

3) аналіз проведеної роботи, узагальнення, рефлексія:

- аналітичне засідання творчої групи;

- анкетування учнів з метою вивчення їхнього ставлення до впровадження інтерактивних технологій;

- розробка методичних рекомендацій, створення банку інформації, випуск методичних бюлетенів;

- проведення творчих звітів педагогів.

2. Практичний етап.  Реалізація системи впровадження інтерактивних технологій навчання.

3. Етап рефлексії. Підсумки, визначення шляхів подальшого розвитку.

 

 

Поради заступникові директора з навчально-методичної роботи,

який керує процесом упровадження

інтерактивних технологій у навчально – виховний процес

 

 

- почніть із себе, проаналізуйте свої можливості та бажання;

- користуйтеся гіпотезою, яка спочатку сформульована в загальному вигляді, а в процесі подальшої роботи отримає конкретний, операційний характер;

- коригуйте плани в процесі їх реалізації;

- створіть атмосферу співпраці, зверніться до психолога;

- майте на увазі, що негативний результат - це теж результат, аналізуйте помилки й недоліки;

- підтримуйте будь–яку ініціативу;

- пам'ятайте, що не всі педагоги можуть використовувати інтерактивні технології, розподіліть педагогів на категорії та працюйте з кожною окремо;

- ураховуйте принципи навчання дорослих;

Обов’язково аналізуйте результати кожного з проведених тренінгів, це дасть вам змогу побачити результативність своєї роботи й скоригувати її.

 

 

Діагностична карта 1

 

Діагностична карта задоволення  своєю професійною діяльністю

 

 

                Питання

Зовсім не задоволений

Майже не задоволений

Дуже задоволений

Не дуже задоволений

Байдуже

Стосунки, що склалися з вихованцями

 

 

 

 

 

Стосунки, що склалися з колегами

 

 

 

 

 

Відносини, що склалися з адміністрацією

 

 

 

 

 

Відносини, що склалися з батьками

 

 

 

 

 

Своєю підготовкою до педагогічної діяльності

 

 

 

 

 

Підготовкою щодо позагурткової  роботи

 

 

 

 

 

Підготовкою щодо роботи з батьками

 

 

 

 

 

Відповідністю професії особистісним здібностям

 

 

 

 

 

Можливостями для творчості

 

 

 

 

 

Заробітною платою

 

 

 

 

 

Організацією роботи у закладі

 

 

 

 

 

Можливостями кар’єрного росту

 

 

 

 

 

 

Діагностика підготовки педагогів

 

1.     Чи задоволені Ви своєю професійною підготовкою?

2.     За якими напрямками Ви  хотіли б удосконалюватися?

3.     Чи вважаєте Ви, що потрібно поглибити свої знання?

4.     Якими професійними вміннями Ви не задоволені?

5.     Чи хотілося б Вам їх удосконалювати?

6.     Які семінарські заняття Вам би хотілося  відвідати та взяти участь у їх роботі?

 

Діагностична карта 2

 

    Самотест  «Шляхи розвитку»    (потребує відповіді «так» чи «ні»)

1.     У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.

2.     Я вважаю, що в мене немає потреби в чомусь змінюватись.

3.     Я впевнений у своїх силах.

4.     Я вірю, що всі мої плани здійсняться.

5.     У мене немає бажання знати всі свої плюси та мінуси.

6.     У моїх планах я частіше сподіваюся на щасливий випадок, ніж на себе.

7.     Я хочу краще та ефективніше працювати.

8.     Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.

9.     Мої невдачі найчастіше пов’язані з невмінням працювати.

10.   Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.

11.   Мені важко самостійно домогтися того, що задумано.

12.   У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.

13.   Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.

14.   Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю щось змінити.

Ключ: 1+,2-, 3+,4+,5-,6-,7+, 8+,9+,10+,11-,12+,13-,14-.

Аналіз. Для визначення готовності пізнати себе (ГПС) потрібно підрахувати кількість збігів з ключем до тверджень 1,2,5,7,9,10,13. Так само визначається готовність самовдосконалюватися (ГС) за твердженнями 3,4,6,8,11,12,14. За одержаними значеннями отримуємо місцезнаходження на координатній площині  індивідуальних показників.

 

А

 

 

Б

 

В

 

 

Г

 

Область А: суперництво. «Можу, але не бажаю змінюватися». Людина має великі можливості  до саморозвитку, вони більші за її бажання.

Область Б: співпраця. «Хочу знати себе і можу вдосконалюватись».

Область В: уникнення. «Не хочу знати себе і не хочу вдосконалюватись».

 Область Г: пристосування. «Хочу знати себе, але змінити себе не можу».

За результатами цього тесту в методичну роботу вносяться  корективи щодо стимулювання  потреб пізнати себе й самовдосконалюватися. Висновки тестування, як правило, добре узгоджуються з оцінками, отриманими за діагностикою визначення задоволеності  потреб педагога у професійній діяльності.

 

Діагностична карта 3

Анкета для педагогів «Використання інтерактивних технологій»

 

Віддаю перевагу таким формам навчальної діяльності:

а)  фронтальним;

б)   індивідуальним;

в)   груповим (кооперативним);

г)   іншим______________________________________________

Практикую роботу в малих групах:

а) часто;

б)  рідко;

в)  не практикую;

г)  інше_________________________________________________________

Не використовую інтерактивні технології, тому що

а) вважаю їх недоцільними під час вивчення даного предмета, теми;

б) традиційні підходи до навчання вважаю єдино правильними;

в) інше_______________________________________________________

Вважаю, що дискусію як елемент уроку можна використовувати:

а) на заняттях суспільно-гуманітарного циклу;

б) на заняттях будь-якого предмета;

в) практично на всіх заняттях;

г) інше_______________________________________________________

На мою думку, гуманізації стосунків між дітьми сприяє така форма роботи:

а) індивідуальна;

б) фронтальна;

в) групова (кооперативна).

 Я вважаю, що формуванню в дітях  активної життєвої позиції сприяє така форма роботи:

а) індивідуальна;

б) фронтальна;

в) групова (кооперативна).

На мою думку, інтерактивні форми роботи сприяють розвитку комунікативних здібностей вихованців:

а) частково;

б) так;

в) не сприяють;

г) інше_______________________________________________________