Комунальний позашкільний навчальний заклад "Центр позашкільної роботи № 1 " Дніпропетровської міської ради
 
--
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Сучасне позашкілля

«Сильним, досвідченим стає той педагог, який уміє аналізувати свою працю»

                                                                                                                                                                            Сухомлинський В.А.

       Протягом багатьох років позашкільні навчальні заклади виконують важливі організаційно-методичні функції і надають дітям додаткових знань, формують вміння та навички за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації, інтелектуальному, духовному, фізичному розвитку. Головним завданням методичної служби позашкільних навчальних закладів є створення умов і можливостей для керівників гуртків щодо оволодіння передовими технологіями навчання і виховання.

      У наш час все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використовувати здобуті знання. А саме, творчих властивостей дитини як здатність генерувати ідеї, застосовувати знання й уміння в новій ситуації, гнучкість розуму. Сьогодні існує реальна потреба суспільства в інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини.

     Сучасний позашкільний заклад якраз і є тією інституцією, яка задовольняє інтелектуальні потреби дитини, розвиває її творчий потенціал, сприяє вибору майбутньої професії. Позашкільна установа — це складний механізм, від злагодженої роботи якого залежить комфортне почуття як вихованців, так і педагогічних працівників. Важливу роль в організації навчально-виховного процесу позашкільного закладу, роботі з дітьми, співпраці з педагогами загальноосвітніх навчальних закладів та батьками відіграє компетентна, креативна особистість керівника гуртків.
      Основна мета діяльності керівника гуртка створити найбільш сприятливі умови для розвитку особистості, навчити кожну дитину самостійно мислити, креативно підходити до розв’язання проблем і завдань, формувати творче мислення учнів, підвищити мотивацію здобуття знань, сприяти розвитку інтелектуальних здібностей. Компетентності керівника гуртка є складовою його педагогічної діяльності. Рівень діяльності сучасного керівника гуртка оцінюється такими критеріями:

  • теоретичні надбання;
  • вивчення і запровадження в роботі досвід педагогів новаторів;
  • створення особистої авторської методики;
  • використання в навчально-виховному процесі педагогічних інновацій.

      Водночас керівник гуртків повинен оволодівати всіма педагогічними компетентностями, доносити до вихованців знання в такому вигляді й за допомогою таких технологій, щоб той міг користуватися ними у реальному житті. Сучасна освітня ситуація вимагає пошуку нових форм у взаємодії учасників процесу навчання. Керувати таким процесом обміну знань між педагогом та вихованцем допомагають педагогічні інноваційні технології, застосування інтерактивних технологій.

      Талант дитини є стержнем навколо якого формується і розвивається її особистість. Виявити і розвинути талант цілком можливо в сучасних педагогічних умовах позашкільних закладів освіти. Заняття в позашкільних закладах, будучи не обов’язковим, природно «добудовують незаповнені проміжки соціального становлення особистості». Можливість вибору займатися у гуртках за інтересами у позашкільних закладах благотворно впливає не школярів, сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов’язаною і авторитет яких для неї безперечний.

      Позашкільна педагогіка – це педагогіка виховання вільної дитини, яка будується на основі закону творчості, що передбачає залучення дітей до реальної співтворчості інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, здатність почувати себе вільними на випадок невдачі, мати право на невдачу. Позашкільна педагогіка не допускає будь-якого примусу, побоювання і страху. Навпаки, вона є прихильницею розвитку незалежної думки, розробки системи діалогічних прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги. У державній національній програмі «Освіта» узаконено право на існування позашкільної педагогіки з метою забезпечення найважливішого принципу безперервної освіти, її цілісності.      Позашкільна робота спрямована на здійснення завдань виховання підростаючого покоління. Вона передбачає виховання свідомих і високоосвічених людей, здатних як до фізичної так і розумової праці, до активної діяльності в різних галузях громадського і державного життя, в галузі науки і культури. Позашкільна  робота має масовий характер і будується на основі принципу добровільності. Завдяки специфічним умовам і особливостям організації позашкільної  роботи діти мають можливість розвивати свої здібності в процесі різноманітної діяльності в різних галузях промисловості, мистецтва і спорту, розсувати рамки своїх інтересів – від особистих до громадських.

 Пріоритетними напрямами науково-методичної роботи в закладі є:

  • всебічне інформування педагогів про сучасні наукові педагогічні досягнення;
  • спрямування змісту форм методичної роботи на виконання законів України;
  • запровадження сучасних особистісно-орієнтованих форм і методів організації педагогічного процесу, інтерактивних технологій навчання й виховання в усіх елементах структури педагогічного процесу, комп’ютерно-орієнтованих технологій;
  • всебічне інформування педагогів про сучасні наукові педагогічні досягнення;
  • створення належних умов з метою сприяння підвищенню професійної майстерності педагогів через розвиток у них творчого потенціалу;
  • формування бажання працювати по-новому;
  • трансформація наукових ідей у педагогічну практику;
  • моніторинг готовності вчителя до використання інновацій;
  • вивчення, узагальнення, поширення перспективного педагогічного досвіду, методична інструментовка матеріалів виставок педагогічних ідей і знахідок;
  • сприяння соціалізації педагогів і учнів в умовах інформаційного суспільства;
  • формування індивідуального стилю діяльності педагогів;
  • забезпечення високої якості роботи шляхом впровадження інноваційних програм та передових педагогічних технологій;
  • прогнозування та планування діяльності КПНЗ «ЦПР № 1» ДМР;
  • проблемно-орієнтований аналіз стану КПНЗ «ЦПР № 1» ДМР;
  •  дослідження освітніх потреб суспільства;
  • удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання дітей, забезпечення високої якості навчально-виховного процесу шляхом упровадження нових педагогічних технологій, навчальних програм нового покоління, педагогічних інновацій;
  • розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;
  • розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій;
  • підготовка до атестації педагогічних працівників;
  • формування бібліотечного фонду науково-популярної та методичної літератури в закладі.

При цьому значна увага приділяється різним формам роботи:

  • індивідуальним,
  • груповим,
  • колективним.

 

Організована діяльність основних заходів науково-методичної роботи в закладі:

  • засідання науково-методичної ради;
  • інструктивно-методичні наради;
  • засідання динамічної творчої групи з питання "Організація пізнавальної діяльності учнів, формування художньо-естетичних інтересів в процесі навчання”.;
  • адресний семінар з питання ”Організація роботи керівника гуртка з розвитку та підтримки творчого потенціалу гуртківця";
  • індивідуальні та групові консультації;
  • наставництво;
  • круглий стіл "Професійний портрет педагога”;
  • творчі звіти керівників гуртків, студій з самоосвітньої роботи;
  • методоб’єднання в закладі;
  • організація роботи з молодими педагогами.

           В методкабінеті закладу створено інформаційний банк даних:

  • Обдарована дитина (який містить інформацію про обдарованих дітей, відомості про переможців міських, обласних та Всеукраїнських оглядів, конкурсів);
  • Банк діяльності навчально-виховного процесу в позашкільному закладі (в якому знаходяться матеріали на електронних та паперових носіях проведення: засідань динамічних груп, відкритих занять, творчих портретів гуртків та творчих звітів закладу, творчих звітів педагогів над методичною темою);
  • Методичні рекомендації з питань діагностики закладу (методичні розробки, пам’ятки з питань навчально-виховного процесу в закладі);
  • Банк шляхів оновлення сучасного гурткового заняття ( методика проведення гурткових занять в позашкільному закладі на сучасному рівні);
  • Банк даних кращого позашкільного закладу ( з досвіду роботи кращих позашкільних закладів області, України);
  • Проектна діяльність гурткової роботи в позашкільному закладі.
  • Сучасне гурткове заняття "Яким йому бути?”

 

Методичні рекомендації:

- Реалізація освітніх завдань щодо творчого розвитку дітей можлива лише при налагодженій системі управління діяльністю позашкільного навчального закладу.

- Створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педпрацівників враховувати необхідною складовою роботи методиста позашкільного закладу.

- Націлення педагогічних працівників на постійну самоосвіту та вивчення сучасних інтересів дітей та підлітків.

- Запровадження заходів щодо розвитку творчої атмосфери в роботі педколективу.

- Вивчення особистісних рис і можливостей кожного педагогічного працівника, формування творчого працездатного колективу є основним завданням роботи методиста.

- Донесення до свідомості педагогів закладу інтерактивні методи роботи колег інших областей та держав.

- Використання таких методів педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, експеримент, соціологічні методи, тестування, ділові ігри.

- Для якісного навчального процесу є необхідним співпрацювати з місцевою владою, навчальними закладами, батьками вихованців та громадськістю.

В наявності нормативно-правова база, навчальні програми відповідно до напрямків роботи гуртків, студій. Ведеться вся необхідна ділова документація.

Фактори позашкільного виховання

        Головна особливість позашкільного педагогічного процесу полягає в тому, що він будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей, на їхній дружбі і духовній спільності, визнаній самостійності особистості дитини на взаємоповазі і взаємній зацікавленості у суспільному успіхові у результаті діяльності.
Психологи довели, що співтворчість можлива тільки за сприятливих міжособистісних стосунків, духовно-психологічного комфорту. В атмосфері внутрішньої скутості і напруги кожний стає духовно біднішим, примітивнішим, ніж є насправді.

      Багатство духовних зв’язків є необхідною умовою і гарантом всебічного розвитку особистості. Тому найпершим завданням позашкільного педагогічного процесу є створення таких психологічно-педагогічних умов, за якими дитина з першого дня перебування у позашкільному закладі змогла б реалізувати хоча б мінімум товаристських очікувань.

       Педагогічний процес у позашкільному закладі - явище більш виховне, аніж дидактичне, бо основною його характеристикою є не пізнання, а духовні стосунки. Цей процес за своєю природою схожий на розв’язання важливих життєвих ситуацій, які стимулюють свідоме й активне бажання самовдосконалюватися й оновлюватися. Якщо таке прагнення стає невід’ємною рисою особистості, то це і є найвагоміший результат позашкільного виховання, бо схильність дитини до оновлення має сильну енергію.
Отже, позашкільний педагогічний процес не можна ототожнювати з навчанням. Перед ним не ставиться завдання опрацьовувати державний стандарт загальної освіти. Його логічно розглядати в руслі соціологічної комунікації, як процес соціально-педагогічної взаємодії, в якій найважливішу роль відіграють феномени симпатії, атракції, рефлексивної саморегуляції.

 

Принципи позашкільного педагогічного процесу


     Вагомими принципами позашкільного педагогічного процесу є його індивідуалізація, добровільність, приорітет виховання, співтворчість, єдиність розвитку і саморозвитку, емоційна привабливість міжособливих взаємин. У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює.
      В цьому і полягає закон творчої поведінки, що заперечує функціональний підхід до дитини, особливість методів позашкільного педагогічного процесу, які будуються на всілякому заохоченні максимального творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні спеціально передбачених і організаційних оптимальних стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності і дитячої спільності.
       Оптимальне функціонування позашкільного педагогічного процесу забезпечується здатністю і вмінням його організаторів «притягувати таланти», залучати дітей до власної системи цінностей, насичувати педагогічний процес такою творчою роботою, яка має велике духовне і соціальне значення.
            Позашкільний педагогічний процес залежить від складу його вихованців і характеру взаємин між ними. Його ще називають «творчим процесом», оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу дитини в умовах максимальної емоційної зручності, значних і систематичних творчих зусиль.
Дитина у такому процесі виявляє свої кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями і бажаннями, робить їх відповідними ситуації.

       В одних випадках це може виявитись у самоотримуванні, в інших – в самоактивізації, в умінні тримати себе в руках, долати в собі негативні емоції, стан бездіяльності, страху та ін.
      Для організатора позашкільного педагогічного процесу найважливішим результатом є розвиток людських якостей вихованців, їх вміння досягти мети, докладати до цього певні зусилля – духовні, фізичні, нервові, морально-психічні.
      Кінцевий результат для педагога позашкільних закладів – це поява у дітей більшої творчої енергії і наснаги, міра осмислення ними більш складних і гідних творчих цілей. Саме цим і пояснюється випереджаючий характер позашкільного педагогічного шкільного процесу, який мусить бути наповнений глибоким особистісним змістом і здійснюватися в обстановці симпатії і щирої теплоти.
Ці та інші позиції та ідеї дають підстави розглядати позашкільний педагогічний процес, як процес цілеспрямованого духовного взаємозбагачення педагогів і дітей в умовах сприятливого психологічного клімату діалогічної культури та інтелектуальної співтворчості.

 

       Як гласить народна мудрість: всі ми родом із дитинства. І дійсно, все те, що людина отримує в дитинстві, залишається з нею назавжди. І тільки від того, хто був з нею поруч, хто вів її через всі проблеми, хвилювання і радощі до дорослого самостійного життя, хто вчив її мислити, співчувати, спостерігати, аналізувати і робити висновки, залежить успішність вихованця, його високі життєві сходження, авторитет у суспільстві. Тому так важливо, щоб кожну дитину супроводжували по її житті чуйні батьки, добрі друзі та розумні не байдужі педагоги. Вони повинні навчити правильно сприймати оточуючий світ, з повагою відноситися до всього живого, любити і поважати себе і довкілля.