«Хореографія»

    Хореографічне мистецтво є багатим джерелом збагачення особистості. Завдяки систематичній хореографічній освіті та вихованню діти набувають почуття колективізму, працьовитості, витримки, чуйності.

  При опануванні хореографією передбачено використання диференційованого підходу до дітей, врахування їхніх вікових особливостей, фізичного розвитку та спроможності до сприйняття пропонованого хореографічного матеріалу.

Особлива увага приділяється музичному супроводу кожної вправи, комбінації та етюду, враховується вікове сприйняття музики. Емоційний зміст музики, зміна темпу, ритму, сили звучання сприяють фізичному та музичному вихованню дитини.

    Програма з хореографії у ШКЕВ складена на основі програм: МОН України. Позашкілля. Комплекс програм мистецького спрямування . – К., 2013 (пр. № 3 від 01.07.2010)

    Програма розроблена на 2 роки навчання початкового рівня для дітей віком від 5 до 6 років. Заняття в кожній групі проводяться по 1 годині 2 рази на тиждень.

   Навчальний матеріал реалізується систематично і послідовно з поступовим ускладненням - від простого до складного, за принципом зв’язку теорії та практики, враховуючи загальні, вікові, психологічні особливості дітей.

    Основна мета навчання хореографічному мистецтву за цією програмою – задовольнити зацікавленість дітей у мистецтві танцю, дати вихованцям початкову хореографічну підготовку, сприяти розвитку музикальності, почуттю ритму, формуванню основних рухових навичок.

   Організація художньої діяльності забезпечується добором методичних прийомів, що викликають у дітей бажання творчості.

До них належать:       

        Показ. Приступаючи до вивчення нового руху, пози, самостійного руху рук, голови, корпуса, педагог супроводжує його точним показом, який обов’язково повинен мати зміст і образ. У показі педагог виконує рух у закінченому вигляді, а тоді переходить до розбору його деталей. Змістовний, точний показ зосереджує увагу дитини та впливає на розумову діяльність, привчає чітко і грамотно виконувати рухи, прищеплює танцювальну культуру.

     Зразок – це правильне, емоційне, виразне і красиве виконання педагогом завдання, яке він ставить перед дітьми. У своєму виконанні педагог образно розкриває зміст і значення кожного уривку, так щоб у дитини з’явилось бажання його виконати. Показуючи зразок, педагог разом із дітьми аналізує його деталі.

      Словесний метод – це уміння користуватись словом. Методичні прийоми, показ і зразок обов’язково супроводжуються словесним поясненням. Вчасно і до речі сказані слова стимулюють ініціативу, активність, спонукають до дії. Правильне співвідношення між наочністю і словом допомагає дітям самостійно знаходити засоби творчої виразності для втілення своїх задумів.

     Музичний супровід. Музика є одним з найсильніших засобів виховання. Умілий добір музичного матеріалу для вправ, етюдів, ігор, танців з перших же уроків відкидає формальний підхід дітей навіть до найпростіших вправ, оскільки вони несуть в собі зародки тих емоцій, які діти проявлять у майбутніх танцях. Прослуховування музичного супроводу до початку вивчення руху або танцю привчає дітей до активного сприйняття музики, збагачує мислення, що в свою чергу допомагає їм передавати в танцях думки, почуття, настрій.

    Ігровий метод змагання. Педагог підбирає таку гру, зміст якої передбачає змагання між собою за краще виконання того чи іншого завдання ( по групах або індивідуально ). Гру можуть придумувати і самі діти.